Олександр

ПЕЧОРА

ПРОСТИ, ВАСИЛЮ

Будьте схожі самі на себе.
           Василь Симоненко

Прости, Василю, недалеких тих,
які в часи совєцької хвороби
супроти тебе й мертвого боролись,
та не змогли твій дух перемогти.

О, як ти вірно свій народ любив!
Сплюндровану, зацьковану Вкраїну
оспівував журливо-солов'їно,
синівське слово зброєю зробив.

Прости й маститих, і чинуш крутих,
придворних блазнів, вчених недовчених,
лукавих братців, словоблудів чемних...
Час розсудив – зняв маски зі "святих".

Ти є самим собою і тепер.
В Австралії, Росії чи Канаді –

тобі повсюди українці раді.
Бо слово будить! Дух твій не помер!

Не манівцями йду до тебе я.
Вклоняюсь хаті. Вчусь людців карати.
Послаблюю байдужості лещата,
щоб вивільнялося твоє ім'я.

Міцніють думи, глибшають слова.
В державу нашу кріпне спільна віра.
Йдемо від слів до праведного діла.
Ніяка влада правди не схова.

Народ мій є!

Його міцніє дух.

Є українськість вільної людини.

Є нація – натхненна і єдина.

І буде шлях, і доля до ладу.

1992

Прости, Василю: [вірш] / Олександр Печора// Наш Василь: Симоненкіана. - Лубни, 2025. - 157с.