Федір

ПИЛИПЕНКО

              Я – УКРАЇНЕЦЬ

У першому прижиттєвому інтерв’ю

Василь Симоненко про себе сказав:

«Я – українець! Ось і вся моя біографія»

«Я – українець!» Націє, рівняйсь!

Шикуйтеся в ряди правофлангових.

Щоб над Землею дух наш підійнявсь,

щоб кожен крок наш був лише вагомим.

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!», –

є в цьому жар і суть твого життя.

Твої слова, Василю, сплячих будять,

твоїм словам немає забуття.

Промовлене – закличне, ніби прапор.

У цих думках до краплі справжній Ти.

Я – українець!..

      Це «синівське право»

народ твій буде завжди берегти.

І хай пощезнуть «недруги лукаві»!

Промовлене – прослава і броня.

Летить над світом це «синівське право»:

«Я – українець!»

Націє, рівняйсь!

Я – українець [вірш] / Федір Пилипенко // З іменем Василя Симоненка : матеріали круглого столу, 27 берез. 2025 р., м. Черкаси / Комун. закл. «Обл. б-ка для юнацтва ім. В. Симоненка» Черкас. облради ; [уклад. : В. Величко, О. Савченко]. – Черкаси, 2025. – 52с.

 

Федір

ПИЛИПЕНКО

НЕРОЗЛУЧНІ               

Пам’яті Василя Симоненка

Було їх двоє в самоти годину…

І Час уже нікуди не спішив.

Життя згасало…

Важко… По хвилинах…

Але Поет і ними дорожив.

Час не спішив.

І грів його долоні,

відгонив мить, коли забракне сили.

Час утішав, щоб серцю не схолонуть:

«Я буду поруч, – шепотів, – Василю…»

Зустрілись поглядом.

Поет всміхнувся кволо:

Про що розмова?..

В нього є ще Слово!!!

(Не було тільки часу сприйняття…)

Долинув шепіт.

Та чітка вимова:

– Живе лиш той…Хто…

Не живе для себе…

…Останній подих.

Перелилось Слово

у наші дні, здолавши небуття!

…ТоМу немає смертного окову,

хто для других виборює життя!

25.03.2025

Нерозлучні [вірш] / Федір Пилипенко // З іменем Василя Симоненка : матеріали круглого столу, 27 берез. 2025 р., м. Черкаси / Комун. закл. «Обл. б-ка для юнацтва ім. В. Симоненка» Черкас. облради ; [уклад. : В. Величко, О. Савченко]. – Черкаси, 2025. – 51с.