Сергій

РУДНЄВ

       Перехожі

                         Як він ішов…
                                                       Василь Симоненко

А люди під сонцем
Стрункі та високі…
Та суне,
Згрібаючи хмари,
Неспокій…

І звідкись згори –
Як навала – утома.
Дощ – ніби стояв
І схилився увесь.

По зблиску
Земля струсонулась
Не громом.
Здається –
Упала риштовка з небес.

І поміж уламків –
Хильцем перехожі, –
На тих, що під сонцем,
І трохи не схожі.

Перехожі : [вірш, присвяч. В. Симоненку] / Сергій Руднєв // Жарини слів / Сергій Руднєв. – Черкаси, 2009. – C. 106.