Ольга

МЕСЕВРЯ

Василеві Симоненку

Зима старіє – коси сиві-сиві.

Іще шумлять щедрівки й коляда,

А сонечко таки набралось сили –

Із-під руки на землю погляда.

Уже в тепла припливи і відпливи,

Струмки й пташки вклонилися весні,

А Ви, Василю, в небесах щасливі?

Чи пишете для ангелів пісні?

Напевно, й там у творчому Ви злеті,

Вже непідвладний плинові років,

Поважний в сонмі світових поетів,

В пошані й славі серед земляків.

В конверті-хмарці шліть свій кожний витвір.

А може, вже і збірка є нова?

Мелодії нам наспіває вітер,

Прошепчуть вірші квіти і трава.

Василеві Симоненку : [вірш] / Ольга Месевря // Холодний Яр. – 2018. – Вип. 2. – С. 172.